Яка температура холодної води якщо температура гарячої 77 градусів

Какая температура холодной воды в кране должна быть по установленным нормам?

Если человек захочет измерить температуру воды в кране, понадобится обычный градусник. Это простой, но эффективный способ.

Полученные данные интересны людям, которые хотят приобрести нагреватель или дорогую сантехнику. По этим параметрам выделяют нормативы, которые должны поддерживаться круглогодично.

Нормативы

Правительство выпускает перечень документов для коммунальных услуг в многоквартирных домах, регулирующих нормы температуры воды в кране.

В них указывают примерные показатели, соответствующие для лета и зимы.

Это среднестатистические параметры, они могут колебаться в ту или иную сторону, так как используются не для эксплуатации сетей, а с целью определения тарифа.

Зимой

В зимнее время температура земли и содержимого труб снижается. Поэтому вода становится прохладнее. Обычно значение составляет примерно 3-5 градусов. В ГОСТе температуру холодной воды не регулируют. Руководствуются местными рекомендациями, устанавливая температуру в пределах 3-20 градусов.

В СНиП СП 30.13330.2016 указывают, что температуру холодной воды в водопроводе следует принимать за значение 5 градусов.

Летом

В летнее время температура воды в трубах повышается из-за прогрева земли. Показатель также не регламентируется указами и постановлениями правительства. Коммунальные организации руководствуются лишь рекомендациями на местном уровне.

Последствия несоответствия температурного режима

Степень прогревания воды должна соответствовать примерным нормам. Если в зимний период показатель на градуснике увеличивается, давление уменьшается, могут возникнуть следующие проблемы:

Как измерить показатели самостоятельно?

Измерить температурный режим воды из-под крана легко. Это может выполнить каждый человек при помощи простых градусников следующих видов:

Если человек измеряет показатель в разные промежутки времени, лучше применить электронный градусник. Устройство записывает и сохраняет информацию. Поэтому человек может выстроить шкалу результатов.

При использовании измерительного устройства для воды, текущей из крана, результат будет недостоверным. Поэтому нужно собрать жидкость в емкость, сразу измерить температуру. Важно, чтобы рядом не находилась сильная батарея, вентилятор, кондиционер.

Что делать, если данные не соответствует нормам?

Выделяют 3 основных способа, нормализующих температурный режим:

Если поломки происходят из-за неурегулированного температурного режима от коммунальной организации, вопрос решается посредством написания юридически грамотной жалобы в компанию по транспортировке воды. В ней приводят конкретные аргументы, указывают параметры замера воды. Ответ ждут в течение 30 дней.

При отсутствии урегулирования вопроса пишут жалобу в Роспотребнадзор. Если нарушен Федеральный Закон № 195 по статье 7.23, ответчик оплатит штраф, обязуется исправить неполадки.

Перерасчет платы за водопотребление из-за несоответствия

В соответствии с СанПиНом 2.1.4.2496-09, при нарушениях температурного режима должен производиться перерасчет платы за водопотребление.

Ставка снижается на 0,1% за каждые измененные 3 градуса от установленного уровня.

Также оплата снижается за каждый час в течение расчетного периода.

Предварительно составляют акт, свидетельствующий о нарушении. Для него нужно 3 свидетеля, которые поставят подпись на документе. Это осуществляется при представителе от управляющей компании или ТСЖ. Акт можно отправить в контролирующие органы. Подойдет Роспотребнадзор.

Заключение

Немногие люди знают, что холодная вода подлежит нормам в отношении ее температуры. Самая минимальная отметка должна составлять 3 градуса.

Максимально температурный режим поднимается до 15-20 градусов. Если состояние водоснабжения не соответствует нормам, жильцы дома вправе составить акт и подать иск. Но предварительно лучше ознакомиться с технической документацией на дом.

Если там указано, что управляющая компания вправе использовать именно этот температурный режим, до разбирательства дело не дойдет.

Источник

Незамерзаючі рідини для систем опалення – вибір і використання

Опалювальні мережі заміських будинків не завжди заповнюються чистою водою. В особливих умовах експлуатації практикується закачування незамерзаючих теплоносіїв плюс додавання присадок з певним набором властивостей (інгібіторів та солей). Пропонуємо розглянути 2 питання: яка рідина для систем опалення краще і як правильно користуватися антифризами з різним хімічним складом.

Види і властивості незамерзаючих рідин

Теплоносій будь-якої водяної системи – це рідина, яка відбирає певну кількість енергії котла і переносить її трубами до опалювальних приладів – батарей чи контурів теплої підлоги. Висновок: ефективність роботи опалення залежить від фізичних властивостей рідкого посередника – теплоємності, щільності, плинності та інших.

В 95% приватних будинків використовується звичайна або підготовлена вода теплоємністю 4.18 кДж/кг•°С (в інших одиницях – 1.16 Вт/кг•°С, 1 ккал/кг•°С), що замерзає при температурі близько нуля градусів. Переваги традиційного теплоносія для опалення – доступність і низька ціна, головний недолік – збільшення об’єму при замерзанні.

Кристалізація води супроводжується розширенням, під тиском льоду однаково руйнуються чавунні радіатори та металопластикові трубопроводи

Утворений на морозі лід буквально розколює труби, теплообмінники котлів і радіатори. Щоб запобігти руйнуванню дорогого устаткування від розморожування, в систему заливають 3 види антифризів, що виготовляються на основі багатоатомних спиртів:

Довідка. Будь-який незамерзаючий теплоносій для опалення містить барвник, що надає хімікату відмітний колір. Отруйний етиленгліколь зазвичай забарвлюється червоним або жовтим, пропіленгліколь – зеленим (рідше – синім). Гліцериновому антифризу надають рожевий відтінок чи залишають прозорим. Але така класифікація не є обов’язковою.

«Незамерзайки» продаються у двох видах: готові розчини, розраховані на певну мінусову температуру (зазвичай —30 °С), або концентрати, які користувач розбавляє водою власноруч. Перерахуємо властивості гліколевих антифризів, що впливають на експлуатацію опалювальних мереж:

Щоб антифризи відповідали експлуатаційним вимогам, виробники додають до гліколевих розчинів пакети присадок – інгібітори корозії та інші елементи. Вони підтримують стабільність «незамерзайки» і знижують піноутворення.

Плюси і мінуси гліколевих антифризів

Головна перевага штучних теплоносіїв на основі гліколів – збереження рідкого стану за низької температури довкілля. Перерахуємо інші позитивні моменти від використання антифризів в замкнутих системах водяного опалення:

Зауваження щодо накипу. Йдеться про розбавлення речовини знесоленою дистильованою водою. Якщо ж додати колодязну чи водопровідну воду, відкладення все одно з’являться.

Роз’яснімо 2 останні пункти. Звичайна вода, яка часто заливається до систем теплопостачання заміських будинків, починає закипати при 96–98 °С, активно виділяючи пар. Якщо циркуляційний насос стоїть на подачі ТТ-котла, ця пара проникає у камеру з крильчаткою. Перекачування води зупиняється, котел перегрівається остаточно. Більш висока точка кипіння антифризу дозволяє відсунути момент аварії.

На відміну від води, гліколь від морозу не розширюється та не руйнує стінки труб. У разі замерзання постраждає єдиний агрегат – насос примусової циркуляції. Кристалічний гель заклинить робоче колесо і мотор перегорить.

На жаль, мінусів у незамерзаючих речовин теж достатньо:

Гліколеві рідини несумісні з електрокотлами. Інструкції щодо застосування різних антифризів категорично не рекомендують заливати їх у системи з електролізними нагрівачами. Тобто, для електродних котлів типу «Галан» потрібен спеціальний морозостійкий засіб, розроблений зазначеною фірмою.

За рідкісним збігом обставин антифриз може виділяти горючий газ, що проривається крізь автоматичний розповітрювач. Приклад таких обставин: електрокотел плюс алюмінієві радіатори китайського виробництва в певному режимі роботи. Нагрівання гліколю викликає складну хімічну реакцію і утворення газу. Факт демонструється на відео:

Нові мінеральні теплоносії

Ми відокремили опис цих рідин, оскільки вони виготовляються на основі природного мінералу – бішофіту. Це магнієва сіль соляної кислоти, повна назва – гексагідрат хлориду магнію. Виробник заявляє наступні характеристики готового антифризу, розрахованого на мінімальну температуру мінус 30 градусів:

Довідка. Продукт з’явився на ринку після 2010 року. Ціна рідини станом на 2018 рік – близько 1 у. о. за літр готового теплоносія (—30 °С).

Порівняно з традиційними гліколевими аналогами мінеральний антифриз виграє за рахунок високої температури кипіння, вартості та безпеки для здоров’я. Негативний момент — висока щільність і мала теплоємність, що на 23% гірше, ніж у води.

Практичне використання теплоносія виявило ряд недоліків, про що свідчать відгуки на будівельному форумі :

З огляду на досвід користувачів, ми не ризикнемо рекомендувати мінеральні антифризи до застосування у системах опалення приватних будинків. Можливо, з часом виробники усунуть вищезазначені проблеми і розчин хлориду магнію зможе на рівних конкурувати з гліколями.

Вибираємо теплоносій для опалення

Порада номер один: купуйте і заливайте антифризи тільки у крайніх випадках. Наприклад, для періодичного обігріву віддалених дачних будиночків, гаражів чи споруд на стадії будівництва. Краще використовувати воду – звичайну і дистильовану, це найменш клопіткий варіант.

При виборі морозостійкого теплоносія дотримуйтеся таких рекомендацій:

Уточнення. Застосовувати морозостійку рідину для відкритої системи опалення невигідно. Гарячий антифриз стане випаровуватися в атмосферу через розширювальний бак, тому його доведеться постійно доливати, витрачати гроші. Етиленгліколь закачувати неприпустимо – його пари токсичні.

На тему шкідливості етіленгліколевих розчинів ведеться чимало суперечок, в тому числі на сторінках будівельних форумів. Не заперечуючи згубного впливу хімікату на здоров’я людини, звернемо увагу на переконливий факт.

Домовласники, чиї закриті системи змонтовані якісно, роками користуються недорогим гліколем без найменших проблем. Послухаємо думку експерта на відео:

Інструкція з використання

Якщо раніше ваша система працювала на воді, перейти на антифриз буде непросто. Теоретично радіатори з котлом можна спорожнити і заповнити холодостійким теплоносієм, але на практиці вийде так:

Доповнення. Після заливки рідини гарантовано протікатимуть старі з’єднання, ущільнені льоном і фарбою.

Щоб опалення нормально працювало з хімічним теплоносієм, переробіть систему за новими вимогами:

Порада. Загальну кількість теплоносія розрахувати неважко – площа прохідного перетину труби множиться на її довжину, місткість котла і радіаторів вказана у паспортах виробів. Як правильно розмістити і підключити розширювальний бачок, дізнайтеся з нашої окремої публікації.

Концентрований теплоносій підлягає обов’язковому розведення водою, в ідеалі – дистилятом. Не замахуйтеся на великий запас морозостійкості – чим більше ви додасте води, тим краще працюватиме опалення. Рекомендації з підготовки теплоносія:

Максимальний термін експлуатації будь-якої незамерзаючої речовини в трубах і радіаторах опалення – 5 років. Після закінчення зазначеного періоду рідина зливається, проводиться дворазова промивка системи і заповнення свіжим антифризом.

Наостанок про антифриз для електродних котлів

Електричні водонагрівачі даного типу працюють за принципом «солдатського кип’ятильника» з двох лез, підключених до мережі 220 вольт. Вода одночасно служить теплоносієм і електролітом, нагрів відбувається за рахунок її провідності, яка залежить від вмісту солей магнію і кальцію.

Ось чому електродні котли не працюють з дистилятом і значно втрачають потужність, коли вода знесолена. Згідно з паспортом обігрівача «Галан», опір робочого тіла має становити не більше 3200 Ом на 1 см.

Якщо залити в електролізний теплогенератор звичайний етиленгліколь, речовина вступить в хімічну реакцію, спіниться і втратить присадки від корозії та накипу. Проблема вирішується 2 способами:

Підготовці водопровідної води варто приділити увагу – пропустити через фільтр і дати відстоятися протягом 1—3 діб. Непогане рішення – окремо купити інгібітор корозії і заздалегідь додати в теплоносій для системи опалення.

Источник

manucoz.ru

Лабораторна робота №13

Вивчення теплового балансу при змішуванні води різної температури

Мета роботи : навчитися визначати кількість теплоти, переконатися, що кількість теплоти, яку віддала холодна вода, дорівнює кількості теплоти, що прийняла холодна.

Обладнання : калориметр, мензурка, термометр, посудини з гарячою і холодною водою.

Теоретичні відомості : кількість теплоти при нагріванні або охолодженні залежить від виду речовини, маси і зміни температури. Якщо немає втрат, то кількість теплоти, яку віддають тіла дорівнює кількості теплоти, що приймають тіла це тепловий баланс. Щоб зменшити теплові втрати із зовнішнім середовищем, використовують калориметр. Кількість теплоти при нагріванні або охолодженні знаходять за формулою Q=cm(Δt), де Q – кількість теплоти при нагріванні або охолодженні, c – питома теплоємність (беремо з таблиць),m – маса речовини, Δt= t₂ – t₁ – зміна температури при нагріванні. (Δt = t₁– t₂ – при охолодженні), t₂ – кінцева температура, t₁– початкова температура.

Правила техніки безпеки :

ІНСТРУКТАЖ ІЗ БЖД

Інструкція № 7-ф.

з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 8 класі:

1.Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення лабораторних і практичних робіт у кабінеті фізики.

1.2. Інструкцію розроблено на основі державного нормативного акту про охорону праці „Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів” затвердженого наказом Держнаглядохорони праці України від 16.11.98 №220* ДНАОП 9.2.30-1.04-98.

2.До початку роботи :

2.1. Ознайомтесь з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.2. Приберіть все зайве зі столу.

2.3. Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.4. Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.5. Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

3.Під час виконання роботи:

3.1. Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною корком, поки вона не охолоне.

3.2. Забороняється брати прилади та посудину з гарячою рідиною незахищеними руками з метою попередження опіку.

3.3. Користуйтеся, як пальним до спиртівки, тільки сухим спиртом.

3.4. Перевіряйте чи немає тріщин на термометрі, пробірці, іншому посуді.

3.5. Скляний посуд (мензурки, пробірки та інше) закріплюйте в лапці штатива за допомогою смужки паперу.

3.6. Не виймайте термометр з пробірки з затверділою речовиною.

3.7. Слідкуйте, щоб на сухий спирт не попала вода, бо при запалюванні він буде розтріскуватися і розлітатися в різні боки, що може привести до опіків.

3.8. Гасіть сухий спирт за допомогою спеціального ковпачка або металевого стакана від калориметра.

3.9. Не нахиляйтеся над полум’ям і посудиною з киплячою водою.

4.Після закінчення роботи:

4.1. Повідомте вчителя про закінчення роботи.

4.2. Дайте можливість приладам охолонути і складіть їх в такому порядку, в якому вони були до початку роботи.

4.3. При потребі витріть стіл чистою ганчіркою.

5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

5.1. Загорання в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необ­хідно відразу ліквідувати. Дії слідуючі:

— повідомити пожежну охорону;

— повідомити чергового адміністратора;

— вжити заходів щодо евакуації людей, з приміщення;

— розпочати тушіння засобами пожежогасіння;

— організувати евакуацію майна.

5.2.1. При ураженні електричним струмом необхідно як можна швидше звільнити потер­пілого від дії струму:

— вимкнувши струм (вимикачем, магнітним пускачем, рубильником, висмикнувши вилки з штепсельної розетки),

— відвівши проводи від потерпілого сухою палицею або іншим предметом з матеріалу, що не проводить струму;

— відтягнувши потерпілого від струмопровідної частини за сухий одяг.

5.2.2 Якщо вимкнути установку доволі швидко неможливо, необхідно прийняти інші захо­ди по звільненню потерпілого від струму. Людина, яка надає допомогу не повинна торкатись до відкритих ділянок тіла потерпілого і повинна пильнувати за тим, щоб са­мій не вступити в контакт з струмопровідною частиною.

5.2.3. Якщо після вивільнення від дії струму потерпілий перебуває в непритомному стані, досить забезпечити йому доступ свіжого повітря і дати понюхати нашатирний спирт. При електричному ударі слід негайно зробити штучне дихання.

5.2.4. У разі виникнення нещасного випадку (термічного опіку, травми осколками скла тощо) треба надати першу медичну допомогу згідно інструкції, і у разі необхідності негайно викликати швидку допомогу.

Хід роботи

1. Наливаю у калориметр 80 г холодної води.

2. Виміряю її температуру. Вона є : 20 0 С

3. Виміряю температуру гарячої води.Ц я температура складає : 40 0 С

4. Наливаю у калориметр 80 г гарячої води.

5. Перемішую суміш і вимірюю її температуру. Температура цієї суміші становить : 30 0 С

6. Обчислюю кількість теплоти, що віддає гаряча вода за формулою : Q₁=cm₂(t₂-t),

і приймає холодна вода за такою формулою : Q₂=cm₁(t-t₁).

7. Порівнюю отримані результати та роблю висновок.

8.Результати вимірювань і обчислень занесу до наступної таблиці:

Маса холодної води

Маса гарячої води

m₂,кг

Початкова

температура

холодної води

t₁ o C

Початкова

температура

гарячої води

t₂ o C

Температура

суміші

t o C

Кількість теплоти, що віддала гаряча вода

Q₁, Дж

Кількість теплоти,що прийняла холодна вода

Q_2, Дж

1

,08

20

0,08

40

30

3360

3360

Висновок : На цій лабораторній роботі я з’ясував, що кількість теплоти, що віддає гаряча вода чітко дорівнює кількості теплоти, яку приймає холодна вода.

Захист лабораторної роботи :

Учні готуються до відповідей на наступні запитання :

1) Як вимірювалась у досліді маса води?

2) Чому калориметр має подвійні стінки?

Щоб менше втрачалась теплота в навколишнє середовище.

3) Чому холодну воду треба брати кімнатної температури?

Щоб її температура не змінювалась через вплив повітря в кабінеті, т.я. вона ж не в калориметрі.

4) Чи будуть рівними зміни температури та кількості теплоти, що віддається та приймається водою, якщо використовувати нерівні масси теплої та холодної води?

Зміни температури не будуть однаковими, а кількості відданої та прийнятої теплоти будуть рівними.

Відповідь: Рівняння теплового балансу строго виконується тільки в тому випадку, якщо система теплоізольована. Хоча калориметр знижує втрати енергії, пов’язані з відведенням у навколишнє середовище, тим не менш вони залишаються. Крім того, є втрати за рахунок теплообміну між водою і калориметром. Тому кількість теплоти, віддане гарячою водою, буде завжди більше, ніж кількість теплоти, отримане холодною водою. Якщо гарячу воду вливати в холодну, то відмінність між Q_відд. і Q_прийн. буде більше, ніж у випадку, коли холодну воду додають в теплу. Це обумовлено тим, що в першому випадку втрати енергії у навколишнє середовище будуть частково скомпенсовані за рахунок кількості теплоти, яке холодній воді передають калориметр і термометр.
Таким чином, як це не здається дивним, що перевіряється положення про рівність переданого і прийнятого кількості теплоти виконання роботи буде підтверджено точніше, якщо в калориметр спочатку наливати холодну воду, а потім доливати гарячу (як і зазначено в роботі).
Що стосується другої частини питання, чи завжди можна впливом калориметра знехтувати? Ні, не завжди. Можна знехтувати тоді, коли питома теплоємність і маса внутрішнього склянки калориметра мала в порівнянні з масою води (рідини) знаходиться в калориметрі.

Источник